Емоції — що це?
Якщо заглибитись в біохімію, то це — певні хімічні речовини, що виділяються у нашому мозку у відповідь на певні дії та викликають відчуття, які ми і називаємо емоціями.
Для нас же в першу чергу — це спосіб організму повідомити нас про те, як та чи інша ситуація впливає на організм та як ми зараз почуваємось. Тобто метафорично це спосіб комунікації тіла з розумом, з нашою свідомістю.
Колись раніше вважалось, що емоції від лихого і з ними треба боротись, проте така думка не призвела ні до чого хорошого, точніше навпаки. З часом досліджуючи нервову систему вчені прийшли до значно кориснішої думки, що емоції — це наші союзники.
І навіть зараз давайте подумаємо логічно: чи якби вони були не корисні і безсенсовні, чи збереглись би вони в ході еволюції?
Тож насправді емоції — наші найкращі союзники на шляху до щасливого життя.
Чому не звертати увагу на певні емоції — погана ідея?
Емоції — це лише індикатор, як сповіщення на телефоні, яке повідомляє нам про щось. Чи від того, що ви видалите сповіщення, зникне те, про що написано в сповіщенні? Ні. Так само і з емоціями: від того, що ми не звертаємо на них увагу, причина їх не зникає — просто ми обманюємо себе і робимо вигляд, що все добре.
А окрім того, оскільки емоції — це не просто щось абстрактне, це цілком реальні хімічні речовини, які утворюються в нашому мозку та нервовій системі, подавлюючи емоції згодом ми отримаємо хвороби та болі у найрізноманітніших органах. І це і буде насправді те, що в народі кажуть — всі хвороби від нервів.
Виходить, що не від нервів, а від подавлення та ігнорування емоцій 🙃
Негативні емоції? Це нормально?
Загалом думка про те, що негативні емоції це щось неправильне і що їх треба приховувати/трансформовувати/щось з ними робити прийшла в широкі маси з течії токсичного позитиву з 90-х. А тоді це була вихоплена з контексту теорія одного психолога, який вивчав депресію.
З того часу пішло-поїхало і набула жахливої популярності мода на позитивний позитив, «фокусуйся на хорошому», «он подивись іншим важче» і т. д.
Але на ділі негативні емоції нічим за своєю суттю не відрізняються від інших, окрім того, що нам погано від них.
Може з'являтись відчуття, що якщо я відчуваю багато таких емоцій, то я — погана/ний чи зла людина чи важка/депресивна. І дуже хочу наголосити, що це не так. Емоції не визначають нас як людину, вони лиш сигналізують про щось. І якщо комусь не ок з тим, що у вас є негативні почуття, це не робить вас неправильним чи емоції ненормальними.
